Методичні поради щодо складання календарно-тематичного плану за оновленою навчальною програмою

Оновлена навчальна програма почне діяти з 1 вересня 2017 року для 5 - 9 класів. Зміст  програми  орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, а головне завдання учителя – реалізація очікуваних результатів діяльності учнів.

Програмою передбачено три компоненти очікуваних результатів: знаннєвий, діяльнісний, ціннісний. Учитель планує їх досягнення при виконанні окремих проектів учнями. Отже, результатом діяльності учителя і учня мають стати завершені проекти з виготовлення об’єктів праці. 

Основна відмінність оновленої навчальної програми від попередньої полягає в тому, що формування змісту діяльності учнів здійснюється на основі об’єктів проектної діяльності, а не технологій, як це було раніше. Вибір об’єкту виготовлення має бути особисто цінним для учня, корисним для його родини чи школи, соціально орієнтованим або мати підприємницький потенціал.

Кількість проектів, які мають виконати учні протягом навчального року:

• 5-6 класи – 6-10 проектів + 2 проекти з технології побутової діяльності;
• 7-8 класи – 4-6 проектів + 2 проекти з технології побутової діяльності;
• 9 клас – 2 проекти + 1 проект з технології побутової діяльності.

Час на виконання кожного проекту учитель визначає самостійно. Для кожного проекту він обирає основну технологію виготовлення виробу, причому одну й ту ж технологію можна використовувати не більше двох раз в одному класі. У змішаних групах використовується не менше двох основних технологій, які мають враховувати гендерні особливості учнів та їх побажання (одна технологія, орієнтована на технічні види праці, одна – на обслуговуючі види праці). При цьому, якщо, наприклад, учень (учениця) класу має бажання вивчати технологію з обслуговуючих (технічних) видів праці, то учитель обов’язково повинен надати йому (їй) таку можливість.

Учитель має право крім основних технологій, перелік яких подається в навчальній програмі, самостійно обирати додаткові технології та техніки, що можуть виходити за межі переліку, виходячи з прагнень учнів, матеріальної бази майстерні, власних умінь і доцільності.

Весь процес роботи над проектом повинен відображатися в робочих зошитах, а завершені роботи мають використовуватися за їх призначенням. Учнівський виріб не має бути тренувальним зразком, тому неприпустимо виконання проекту лише для опанування певною технологією обробки матеріалів.

У кожному класі навчальна програма складається із двох розділів: «Розділ 1. Основи проектування, матеріалознавства та технології обробки» і «Розділ 2. Технологія побутової діяльності та самообслуговування». Теми другого розділу можуть вивчатися в будь-який час, як окремі невеликі проекти. У 5 - 8 класах опрацьовується два таких проекти, а у 9 класі – один. На їх вивчення виділяється 4 години на рік.

Алгоритм роботи учителя орієнтовно складається з таких етапів:

1. Вибір об'єкту проектування.
2. Обрання конструкції або форми виробу.
3. Добір матеріалів.
4. Розробка проектно-технологічної документації.
5. Виготовлення виробу.

Підручники з трудового навчання рекомендується зберігати в навчальній майстерні для того, щоб опрацьовувати матеріал поданий в них за потребою під час занять в різних класах.

Для зручності складання календарного плану, алгоритм якого з технічних і обслуговуючих видів праці однаковий, спочатку  необхідно побудувати матрицю, яка створюється окремо для кожного класу у вигляді таблиці за поданим нижче зразком. Для її створення учитель визначає загальну кількість проектів на рік для кожного класу у відповідності до навчальної програми, потім будує таблицю, яка має 4 рядки і на одну колонку більше за кількість проектів (для міні-проектів з розділу 2 «Технології побутової діяльності та самообслуговування»). У цю таблицю з навчальної програми послідовно вносяться такі дані:

1. У перший рядок матриці – назви вибраних об’єктів проектно-технологічної діяльності із другої колонки навчальної програми «Орієнтовний перелік об'єктів проектно-технологічної діяльності учнів».
2. У другий рядок матриці – основні технології для проектування і виготовлення кожного обраного виробу, які обираються з третьої колонки навчальної програми «Перелік основних технологій». За потреби учитель може їх доповнити додатковими технологіями, які відсутні в переліку програми.
3. У третій рядок матриці – очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів для кожного проекту, які вибираються з першої колонки навчальної програми. Усі прописані в програмі очікувані результати повинні бути виконані протягом навчального року. Деякі очікувані результати можуть повторюватися для різних проектів.
4. В останній рядок матриці записується кількість годин на опрацювання кожного проекту.

Зразок матриці

Після цього складають власне календарний план. У таблицю календарного плану записують самостійно сформульовані на основі очікуваних результатів матриці теми та зміст уроків з проектування та виготовлення кожного об’єкту і з технології побутової діяльності та самообслуговування.

Орієнтовний зразок таблиці календарного плану для 5-6 класів (70 год)

Учитель на власний  розсуд може додавати колонки таблиці календарного плану (наприклад, «Домашнє завдання», «Матеріали та інструменти» тощо).